Серія Девіда Файнштейна-2. Слова під час тапінгу: роль мови в EFT. Стаття Words to Tap By.

У практиці EFT досить швидко виникає питання: що саме говорити під час тапінгу?

Для людини, яка тільки знайомиться з методом, це часто звучить майже як пошук «правильної формули»: які слова підібрати, як сформулювати установчу фразу, що повторювати під час проходження точок.

Саме цій темі присвячена стаття американського клінічного психолога Девіда Файнштейна Words to Tap By: The Use of Language in Energy Psychology Protocols, опублікована у 2019 році в журналі Energy Psychology: Theory, Research, and Treatment.

Але головна думка статті виявляється значно цікавішою, ніж просто відповідь на питання «які фрази використовувати».

Файнштейн намагається показати, які функції виконує мова в процесі тапінгу, і пропонує модель, що складається з трьох великих етапів:

ATTUNE — EXPLORE — LEAD
Налаштуватися — Дослідити — Спрямувати

Саме ця модель і становить центральну частину статті.

Чому Файнштейн взагалі зацікавився словами під час тапінгу

Базовий протокол EFT опанувати відносно легко. Значно складнішим для практиків часто стає інше: як формулювати фрази, які супроводжують тапінг.

Файнштейн пише, що саме це питання часто викликає невпевненість у психотерапевтів, консультантів і коучів, які починають використовувати енергетичну психологію. Свого часу він разом із Доусоном Черчем навіть проводив спеціальне навчання, присвячене саме використанню мови в EFT.

Водночас автор одразу підкреслює важливу річ: тапінг може працювати і при мінімальному використанні слів.

Існують протоколи енергетичної психології, де клієнту достатньо зосередитися на емоції, відчутті або проблемі без детального вербального опису. Такі підходи використовувалися, зокрема, у роботі після катастроф і в ситуаціях, де клієнт і терапевт говорили різними мовами.

Отже, слова не є єдиним терапевтичним компонентом.

Але, на думку Файнштейна, точне використання мови може зробити роботу більш сфокусованою, тонкою й адаптованою до внутрішнього світу конкретної людини.

Чи можна «націлити» тапінг словами?

Одна з найбільш цікавих ідей статті стосується можливої ролі слів у спрямуванні терапевтичного процесу.

Файнштейн припускає, що слова або образи, які використовуються під час тапінгу, активують певні нейронні мережі, пов’язані з проблемою. Одночасно стимуляція акупунктурних точок створює сигнали, які можуть впливати саме на ті ділянки мозку, що були активовані змістом фрази або образу.

Автор описує це як можливість своєрідно «націлювати» сигнали тапінгу.

Наприклад, людина може думати про страх польоту, конкретну травматичну подію, почуття сорому або переконання «я недостатньо хороший». У кожному випадку активується інший внутрішній досвід. Фрази допомагають утримувати увагу саме на ньому.

При цьому Файнштейн не подає цю ідею як остаточно доведений механізм. Він прямо зазначає, що на момент написання статті досліджень, які б окремо вимірювали внесок слів і внесок стимуляції акупунктурних точок, ще не було.

Не «правильні слова», а слова клієнта

Це один із найважливіших моментів статті.

Файнштейн не пропонує набір універсальних формулювань, які потрібно повторювати всім клієнтам.

Навпаки.

Він підкреслює, що ефективна робота передбачає максимальне наближення до внутрішнього світу конкретної людини. Наскільки це можливо, практик має використовувати слова, якими сам клієнт описує свою проблему.

Тобто фраза не повинна звучати красиво або «психологічно правильно».

Вона повинна точно відповідати переживанню.

Одна людина може сказати:

«Я боюся зробити помилку».

Інша:

«Якщо я помилюся, всі зрозуміють, що я некомпетентний».

Третя:

«Я відчуваю, що мене знову засудять».

Зовні це може бути одна й та сама проблема — наприклад, тривога перед виступом. Але внутрішня структура цієї тривоги у кожної людини буде різною.

Саме тому універсальні «чарівні фрази» погано відповідають логіці, яку описує Файнштейн.

Як виникла модель ATTUNE — EXPLORE — LEAD

Файнштейн не починав зі створення готової теоретичної моделі.

Він переглянув відеозаписи 10 власних терапевтичних сесій із 10 різними клієнтами та аналізував висловлювання, які, на його думку, допомагали рухати терапію вперед.

Спочатку він виділив десятки різних функцій фраз.

Згодом вони були згруповані в 10 основних категорій, а ще пізніше — у три великі блоки:

• ATTUNE — налаштуватися на клієнта;
• EXPLORE — досліджувати проблему;
• LEAD — спрямовувати клієнта до більш адаптивного способу реагування.

У підсумку Файнштейн описав 62 окремі функції використання мови.

1. ATTUNE — налаштуватися на клієнта

Перший рівень — не «виправити» проблему, а зрозуміти клієнта і налаштуватися на його досвід.

Файнштейн пов’язує цей етап із терапевтичним альянсом, емпатією і точним відображенням того, що переживає людина.

На цьому етапі практик може:

• повторювати проблему словами клієнта;
• уточнювати, що саме викликає емоційну реакцію;
• допомагати побачити проблему з різних боків;
• визнавати внутрішні суперечності;
• стежити за почуттям безпеки під час сесії.

Наприклад, початкова фраза:

«Я хвилююся, коли не знаю, що буде далі»

під час роботи може уточнитися до:

«Насправді я хвилююся, що зроблю помилку».

Це вже інша терапевтична мішень.

Тому формулювання не залишаються незмінними протягом всієї сесії. Вони еволюціонують разом із розумінням проблеми.

2. EXPLORE — досліджувати, а не поспішати «виправляти»

Найбільша частина роботи Файнштейна у проаналізованих сесіях припадала саме на етап Explore.

Тут слова використовуються для того, щоб краще зрозуміти:

• звідки виникла проблема;
• які події могли її сформувати;
• які переконання підтримують її сьогодні;
• які тілесні відчуття з нею пов’язані;
• які повторювані сценарії проявляються у житті людини.

Файнштейн наводить приклади питань і формулювань, які допомагають поглибити дослідження:

«Коли це сталося вперше?»

«Звідки це могло взятися?»

«Де ще у вашому житті повторюється цей патерн?»

«Що ваше тіло намагається сказати цим симптомом?»

Він також використовує афективний міст — повернення через теперішнє відчуття або емоцію до ранньої події, де подібне переживання могло виникнути вперше.

Пошук зв’язків між минулим і теперішнім

У цьому розділі Файнштейн часто показує, як актуальна проблема може бути пов’язана з попереднім досвідом.

Наприклад:

• голос партнера може нагадувати голос сердитої матері;
• страх близькості може бути пов’язаний із попереднім досвідом зради;
• потреба догоджати іншим може сформуватися як рання стратегія виживання в сім’ї.

Тобто завдання фрази — не переконати людину, що «все добре».

Навпаки.

Спочатку потрібно дослідити внутрішню логіку проблеми.

Вторинні вигоди та внутрішні конфлікти

Файнштейн окремо звертає увагу на ситуації, коли проблема має не лише негативні наслідки.

Наприклад:

«Якщо я перестану злитися на чоловіка, він знову зробить те саме».

Або:

«Якщо я подолаю депресію, я можу втратити соціальні виплати».

Або:

«Якщо я схудну, чоловіки знову почнуть звертати на мене увагу».

Такі суперечності можуть підтримувати проблему навіть тоді, коли свідомо людина хоче її позбутися.

У термінології EFT подібні явища часто називають психологічними реверсами або «tail-enders» — внутрішніми запереченнями, які з’являються після позитивного наміру.

Чому негативні фрази під час тапінгу не обов’язково «програмують негатив»

На перший погляд може здаватися дивним, що під час EFT людині пропонують повторювати негативні переконання:

«Я боюся».

«Я недостатньо хороший».

«Я не зможу».

У популярній психології часто можна почути протилежне: негативні фрази нібито слід уникати, щоб не «закріпити» їх.

Файнштейн звертає увагу на парадокс: під час тапінгу повторення проблемної думки не обов’язково підсилює її.

За його моделлю, одночасна стимуляція акупунктурних точок зменшує емоційне збудження, пов’язане з переконанням, і створює умови для його переосмислення.

Тобто мета не в повторенні негативної думки заради самої думки.

Мета — активувати її і водночас змінювати емоційну реакцію на неї.

3. LEAD — рух до нового способу реагування

Лише після того, як проблема достатньо досліджена і емоційна інтенсивність зменшується, з’являється простір для третього етапу — Lead.

Це вже не просто дослідження того, «що є» або «що було».

Це робота з тим:

«Що може бути?»

Файнштейн описує кілька напрямів такого руху.

Підвищення почуття безпеки

Наприклад:

«Прямо тут і зараз я в безпеці».

«Найгірше вже позаду».

Ці фрази можуть допомагати відрізнити минулу небезпеку від теперішньої ситуації.

Самоприйняття

Файнштейн використовує формулювання, які визнають реакцію людини:

«Звичайно, я злюся».

«Я зробив те, що міг у тих обставинах».

У цьому підході самоприйняття не означає схвалення всіх своїх дій.

Йдеться про зменшення внутрішньої боротьби й самозасудження.

Відокремлення минулого від теперішнього

Файнштейн наводить формулювання:

«Я тоді була маленькою дівчинкою».

«Це було дуже давно».

«Те рішення добре працювало, коли мені було вісім років, але зараз я вже не живу в тій сім’ї».

Такі фрази допомагають людині побачити, що стратегія, яка колись була адаптивною, сьогодні може вже не відповідати реальності.

Від старих моделей — до нових

Окрема частина Lead пов’язана з когнітивними змінами.

Файнштейн пропонує працювати з:

• узагальненнями;
• чорно-білим мисленням;
• надмірною відповідальністю;
• катастрофічними прогнозами;
• самозвинуваченням;
• знеціненням позитивного досвіду.

При цьому зміни не повинні нав’язуватися терапевтом.

Файнштейн підкреслює співпрацю: нові стратегії мають виникати разом із клієнтом, а не замість нього.

Уява майбутнього під час тапінгу

На завершальних етапах роботи Файнштейн використовує фрази, спрямовані на майбутнє.

Наприклад:

«Я уявляю, як спокійно їду через міст».

«Якщо мене знову спровокує начальник, я знайду місце, де зможу заспокоїтися і постукати».

«Я можу впоратися з цим по-іншому».

Він також пропонує уявляти майбутні ситуації успішного подолання проблеми й перевіряти, чи залишилася емоційна реакція.

Це вже близько до поведінкової репетиції, експозиції уявою та когнітивної перебудови.

EFT як інтегративний інструмент

Одна з найцікавіших частин статті виходить далеко за межі самих фраз.

Файнштейн аналізує, звідки взагалі походять його терапевтичні способи формулювання.

Виявляється, вони відображають різні психотерапевтичні школи:

• Rogerian / person-centered therapy;
• психодинамічний підхід;
• CBT;
• Gestalt;
• гіпноз;
• Ericksonian hypnosis;
• guided imagery;
• сімейну терапію;
• mindfulness;
• мультимодальну терапію.

Сам Файнштейн описує свій підхід не як еклектичний у значенні випадкового змішування технік, а як інтегративний.

Це важливий момент.

У такому розумінні EFT не обов’язково існує окремо від інших психотерапевтичних методів. Воно може бути включене в різні теоретичні рамки — когнітивні, поведінкові, психодинамічні, гуманістичні або інтегративні.

Чого ця стаття не доводить

Важливо розуміти характер самої роботи.

Це не рандомізоване клінічне дослідження моделі Attune–Explore–Lead.

Файнштейн проаналізував 10 власних відеозаписаних сесій і сам же оцінював функції використаних ним фраз.

Тому запропонована модель є передусім якісною, дослідницькою та навчальною рамкою.

У висновку автор прямо зазначає, що наступним кроком має стати перевірка моделі:

• на сесіях інших практиків;
• незалежними спостерігачами;
• за більш формалізованими процедурами кодування.

Файнштейн також спеціально наголошує: його схема не повинна перетворюватися на набір формул для механічного повторення.

Навпаки, мета полягає в тому, щоб показати, наскільки гнучким, творчим і тонким може бути використання мови під час тапінгу.

Що можна винести з цієї статті

Стаття Words to Tap By добре показує, чому Clinical EFT не зводиться до повторення стандартних фраз під час постукування.

У центрі роботи залишається клієнт і його внутрішній досвід.

Слова допомагають:

• точно налаштуватися на переживання;
• визначити справжню мішень для роботи;
• дослідити походження проблеми;
• помітити переконання й суперечності, які її підтримують;
• знизити емоційну реактивність;
• сформувати більш адаптивні способи реагування;
• перевірити, наскільки зміни стали стійкими.

Модель ATTUNE — EXPLORE — LEAD у цьому сенсі можна сприймати не як алгоритм, а як карту терапевтичного процесу:

Спочатку зрозуміти.
Потім дослідити.
І лише потім спрямовувати до змін.

Саме це, мабуть, і є головною ідеєю статті Девіда Файнштейна.

Джерело

David Feinstein.
Words to Tap By: The Use of Language in Energy Psychology Protocols.
Energy Psychology: Theory, Research, and Treatment. 2019; 11(1).

https://edenmethod.com/wp-content/uploads/2021/07/Words_To_Tap_By.pdf