Серія Девіда Файнштейна-3. Психологічні корені хвороб: можливості енергетичної психології.

Огляд статті Applications of Energy Psychology in Addressing the Psychological Roots of Illness

Взаємозв’язок психіки й фізичного здоров’я — не нова ідея. Ще лікарі Стародавньої Греції вважали, що стан духу тісно пов’язаний зі станом тіла, а емоційна рівновага є важливим чинником здоров’я.

Саме з цієї теми Девід Файнштейн починає статтю Applications of Energy Psychology in Addressing the Psychological Roots of Illness, опубліковану у 2021 році в журналі OBM Integrative and Complementary Medicine.

Головне питання роботи: як енергетична психологія може використовуватися для роботи з психологічними та емоційними чинниками, пов’язаними з фізичними захворюваннями?

Файнштейн одразу підкреслює важливу межу: найкращі доступні медичні методи залишаються першою лінією лікування серйозних захворювань. Енергетична психологія розглядається не як заміна медицини, а як спосіб працювати зі стресом, страхом, травматичним досвідом, переконаннями та поведінковими моделями, що можуть впливати на перебіг хвороби й процес відновлення.

Що таке енергетична психологія

Файнштейн називає енергетичну психологію гібридним напрямом, який поєднує елементи традиційних оздоровчих практик, зокрема акупресури, із методами сучасної психології.

Найвідомішими підходами є EFT — Emotional Freedom Techniques та TFT — Thought Field Therapy.

У найбільш поширеному варіанті людина стимулює певні акупунктурні точки постукуванням пальцями й одночасно зосереджується на конкретній емоції, спогаді, переконанні або проблемній ситуації.

На момент написання статті Файнштейн посилався на 115 клінічних досліджень енергетичної психології. У 113 із них повідомлялося про статистично значуще покращення принаймні за одним із досліджуваних показників. Окремі метааналізи стосувалися тривоги, депресії та PTSD.

Він також наводить 10 досліджень, у яких протоколи енергетичної психології порівнювали з когнітивно-поведінковою терапією. За наведеним у статті аналізом, тапінг показував щонайменше зіставні результати, а в дев’яти дослідженнях мав окремі переваги за швидкістю, силою ефекту або стійкістю змін.

Три напрями застосування при фізичних захворюваннях

Центральна частина статті побудована навколо трьох напрямів:

1. робота зі станами, які можуть заважати лікуванню та відновленню;
2. дослідження емоційних чинників, що можуть бути пов’язані з перебігом хвороби;
3. мобілізація внутрішніх ресурсів, які підтримують одужання.

1. Робота зі станами, які можуть заважати лікуванню

Серйозний діагноз може викликати страх, тривогу, безнадію, гнів, сором або горе.

Файнштейн звертає увагу на те, що такі реакції можуть впливати не лише на самопочуття, а й на поведінку людини: її готовність виконувати рекомендації лікаря, змінювати спосіб життя, відпочивати, дотримуватися режиму.

Окремо він описує внутрішні конфлікти.

Людина може свідомо хотіти одужати, але водночас мати іншу частину переживання:

«Я не хочу вірити в цей діагноз».

Або:

«Якщо я одужаю, мені доведеться знову повернутися до роботи».

Файнштейн пропонує не заперечувати такі суперечності, а визнавати обидві їхні сторони й працювати з емоційним напруженням навколо конфлікту.

Окремою сферою є страх медичних і стоматологічних процедур. У статті наведені дослідження, де EFT застосовувалося для зменшення тривоги перед такими втручаннями.

2. Пошук емоційних чинників, пов’язаних із хворобою

Це одна з найцікавіших частин статті.

Файнштейн підкреслює, що протоколи енергетичної психології за своєю природою працюють на перетині думок, емоцій і тілесного досвіду.

Тому біль, напруга або фізичний дискомфорт можуть розглядатися не лише як симптоми, інтенсивність яких намагаються зменшити, а й як можливі «вікна» в життєву історію людини.

Автор звертається до досліджень раннього несприятливого досвіду, зокрема ACEs, які показують: чим більше важких подій людина пережила в дитинстві — насильства, втрат, емоційного знецінення, сімейних проблем, — тим вищим може бути ризик хронічних фізичних і психологічних проблем у дорослому віці.

У практичній роботі Файнштейн пропонує починати з простого запитання:

«Що відбувалося у вашому житті, коли ці симптоми з’явилися вперше?»

Відповідь іноді може привести до подій, які мають значний емоційний заряд:

«Це було одразу після смерті матері».

або

«Я тоді втратив роботу, і мій шлюб розпадався».

Файнштейн пропонує й інші запитання:

• «Якби з цією хворобою була пов’язана певна емоція, що це могла б бути за емоція?»
• «Якби певне переконання сприяло цій проблемі, яким воно могло б бути?»
• «Що ці симптоми говорять вам про ваше життя?»
• «Якби ці симптоми нагадували щось із вашої сімейної історії, що це могло б бути?»

Відповіді на такі запитання стають матеріалом для наступних раундів тапінгу — з увагою до думок, емоцій, образів і тілесних відчуттів, які виникають.

Важливо, що виявлена подія не розглядається автоматично як причина фізичного захворювання. Йдеться про пошук психологічно значущих тем, які можуть бути пов’язані з тим, як людина переживає хворобу та реагує на неї.

Які теми можуть виявлятися під час такої роботи

Файнштейн описує інтерв’ю з людьми, які використовували енергетичну психологію при фізичних захворюваннях.

У цих розповідях повторювалися кілька тем:

• невирішені емоційні переживання;
• старі переконання, які вже не відповідають теперішньому життю;
• поведінкові моделі, що виснажують людину;
• ситуації, коли хвороба певною мірою захищає від вимог інших або дозволяє встановити межі.

Наприклад, одна жінка пов’язала роки болю зі старим невиплаканим горем після смерті чоловіка.

Інша, яка мала синдром хронічної втоми, під час роботи почала розглядати зв’язок між своїми симптомами, пережитими травматичними подіями, звичними моделями поведінки та переконаннями.

Файнштейн також звертає увагу на давні внутрішні правила на кшталт:

«Не скаржся».

«Продовжуй працювати, навіть якщо виснажений».

«Треба бути сильною».

«Не можна відмовляти іншим».

Такі установки можуть роками визначати поведінку людини й підтримувати хронічний стрес.

Окремою темою є межі у стосунках. У наведених Файнштейном інтерв’ю деякі люди усвідомлювали, що хвороба стала єдиним способом дозволити собі відмовитися від чужих вимог або отримати право на відпочинок.

3. Мобілізація внутрішніх ресурсів

Третій напрям пов’язаний не стільки з минулим, скільки з підтримкою поведінки, яка сприяє відновленню.

Файнштейн згадує сон, харчування, фізичну активність, виконання медичних рекомендацій та підтримувальне ставлення до себе.

Але між розумінням того, що корисно, і реальною зміною поведінки часто є значна дистанція.

Тапінг у цьому випадку може використовуватися для роботи з опором, страхом, сумнівами та автоматичними реакціями, які заважають новій поведінці.

Чи є дані про фізіологічні зміни

У статті згадуються дослідження, де після EFT або інших протоколів тапінгу спостерігали зміни кортизолу, експресії окремих генів, мозкової активності та інших фізіологічних показників.

Файнштейн також описує дослідження харчових потягів, у якому після курсу EFT при демонстрації висококалорійної їжі спостерігалося зниження активації мозкових ділянок, пов’язаних із винагородою та когнітивною обробкою. Це відповідало зменшенню потягу до цільових продуктів.

Клінічний приклад Pauline

Значну частину статті займає історія жінки на ім’я Pauline, яка проходила лікування хвороби Ходжкіна та пухлини мозку.

Протягом десяти місяців вона отримала 20 EFT-сесій паралельно з медичним лікуванням.

На початку робота була спрямована переважно на сильний біль. Згодом у фокусі опинилися страх, переживання смерті матері, почуття провини, ранній травматичний досвід і страх смерті.

У клінічному звіті описані суттєві зміни болю, сну, харчування та психологічного стану.

Файнштейн наводить цей випадок не як доказ того, що EFT лікує онкологічне захворювання, а як приклад того, як психологічна робота може супроводжувати складне медичне лікування.

Де проходить межа доказів

Файнштейн окремо підкреслює: численні історії людей, які повідомляють про фізичне покращення після тапінгу, не є самі по собі науковим доказом.

Такі випадки суб’єктивні, а кількість людей, яким метод не допоміг і які про це не повідомили, невідома.

Клінічні історії, на думку автора, корисні передусім для кращого розуміння психологічних процесів, які можуть супроводжувати хворобу, і для формування напрямів подальших досліджень.

Основна думка статті

У завершенні Файнштейн повертається до ключового положення:

при серйозних захворюваннях найкраще доступне медичне лікування залишається першою лінією допомоги.

Але психологічна складова хвороби часто недооцінюється.

Енергетична психологія може застосовуватися:

• для регуляції емоційних станів, які ускладнюють лікування;
• для дослідження психологічних і життєвих чинників, пов’язаних із перебігом хвороби;
• для мобілізації внутрішніх ресурсів і підтримки корисної поведінки.

Головна цінність статті — у спробі розглядати емоції, життєвий досвід, тілесні реакції та лікування не ізольовано, а як взаємопов’язані частини досвіду людини.

Файнштейн не пропонує замінити медицину психологією. Він ставить інше питання:

Що зміниться, якщо поряд із лікуванням самого захворювання ми системно працюватимемо і з психологічною реальністю людини, яка цю хворобу переживає?

Джерело

David Feinstein.
Applications of Energy Psychology in Addressing the Psychological Roots of Illness.
OBM Integrative and Complementary Medicine. 2021; 6(2).
DOI: 10.21926/obm.icm.2102014

Огляд підготував Володимир Танащук.